Науково-практична діяльність

Основні напрямки науково-практичної діяльності Кримської протичумної станція стосуються вивчення проблем мікробіології й епідеміології холери, виявлення й аналізу циркуляції збудників природно-осередкових інфекцій, розробки й створення інформаційно-аналітичної системи моніторингу за інфекціями, які мають міжнародне значення і представляють загрозу людству, проблем протидії біологічному тероризму та ін.

Серед основних науково-практичних досягнень:

• уперше в Криму виявлене й доведене існування природного вогнища туляремії на Керченському півострові (1978);
• отримані фаги холерних вібріонів О2, О22, О57 серогрупи (1980);
• у рисосіючих районах Криму виявлені вогнища лептоспірозу  (1980);
• уперше у світі описаний холерний вібріон О57 серогрупи (1981);
• розроблено схему лабораторної діагностики галофільних вібріонів і система тестів для ідентифікації патогенних мікроорганізмів (1983);
• виявлено збудників ієрсиніозів у природі й серед людей у Криму (1983);
• установлена циркуляція вірусу геморагічної гарячки з нирковим синдромом у Криму (1986);
• виявлено 4 вогнища кліщового енцефаліту у Криму (1986);
• уперше в СРСР описані деякі види патогенних вібріонів – V. aesturianus, V. fluvialis і ін. (1986);
• виявлена широка циркуляція збудника Кримської-Конго геморагічної гарячки в Україні (1987);
• одним з перших у СРСР і Україні впроваджене ДНК-ДНК зондування (1989);
• уперше в портах СРСР і СНД виявлені антитіла до збудника чуми в чорних пацюках на транспортно-рефрижераторному судні «Єйський залив», що прибули в морський рибний порт Севастополь (1990);
• уперше в Україні розроблена система організації лабораторних досліджень на холеру (1994);
• першими в Україні впроваджена полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) (1992-1995) для діагностики збудників небезпечних інфекційних захворювань (холера, чума, сибірська виразка, легіонельоз, лептоспіроз, туляремія, ієрсиніози, бореліози, пташиний грип і ін.);
• виявлена широка циркуляція збудника хвороби Лайма у Криму (1996);
• уперше у світі розроблені діагностичні препарати для ідентифікації галофільних вібріонів разом з Ростовським науково-дослідним протичумним інститутом, Росія (1996);
• уперше у світі розроблений набір фагів для фаготипування галофільних вібріонів разом з Ростовським науково-дослідним протичумним інститутом, Росія (1996);
• створена концепція комп'ютерного забезпечення епідеміологічного нагляду за інфекційними хворобами (1996);
• розроблена й впроваджена інформаційно-аналітична система моніторингу біологічної характеристики збудника (1997);
• розроблена комплексна схема досліджень патогенних вібріонів разом з Ростовським науково-дослідним протичумним інститутом, Росія (1998);
• уперше впроваджена географічна інформаційна система в епідеміологію та медицину (1998);
• отримане авторське право на наукову працю „Система моніторингу в епідеміології за допомогою географічної інформаційної технології” (посвідчення № 11194, від 28.09.04) (2004);
• вперше в Україні виділений холерний вібріон О139 з навколишнього середовища (2005);
• вперше в Україні проводяться епізоотичні та лабораторні дослідження диких перелітних птахів на пташиний грип H5N1 на території України методом ПЛР в реальному часі (2005).